Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 904/6827/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Коваленка В.М., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року у справі Господарського суду№ 904/6827/14 Дніпропетровської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про визнання банкрутом розпорядник майна Венська О.О.у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго": не з'явилися, ПП "Дніпромет":не з'явилися,ТОВ "Вікторія":не з'явилися,ПАТ "ВТБ Банк":Супряга С.О. (довіреність №218 від 14.05.2015 року).ВСТАНОВИВ :

ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 року прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на загальну суму 1 627 202, 82 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Венську О.О. (том 1, а.с. 61 - 62).

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Вікторія" оприлюднено місцевим господарським судом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 23.09.2014 року (том 1, а.с. 64).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами таких кредиторів: ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на суму 6 090 грн. (перша черга), 1 565 424, 50 грн. (четверта черга), 61 778, 32 грн. (шоста черга); ПАТ "ВТБ Банк" на суму 1 218 грн. (перша черга), 212 269 519, 81 грн. (четверта черга), 24 115 048 грн. (шоста черга); ПП "Дніпромет" на суму 1 218 грн. (перша черга), 87 855, 91 грн. (четверта черга); ПП "Вторсплав" на суму 1 218 грн. (перша черга), 305 138 грн. (четверта черга); окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на суму 89 508 755, 30 грн. як забезпечені заставою; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про рухоме та нерухоме майно боржника, яке є предметом застави; зобов'язано розпорядника майна боржника Венську О.О. у десятиденний строк після проведення попереднього засідання повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; встановлено дату проведення зборів кредиторів - до 17.12.2014 року; рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів направити господарському суду до початку підсумкового засідання (том 1, а.с. 141 - 143).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 року строк процедури розпорядження майном боржника продовжено на два місяці (том 1, а.с. 166).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року апеляційні скарги ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та ПП "Дніпромет" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року у даній справі скасовано частково та викладено пункт 2 її першого абзацу у такій редакції:

"2. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" з грошовими вимогами у розмірі 1 218, 00 грн. (першої черги задоволення); 198 988 790, 20 грн. (четвертої черги задоволення); 23 053 696, 48 грн. (шостої черги задоволення).".

В іншій частині ухвалу попереднього засідання місцевого господарського суду від 03.12.2014 року залишено без змін, в решті вимог відмовлено (том 1, а.с. 190-191).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Венську О.О. (том 2, а.с. 48-50).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 року постанову апеляційного суду від 28.01.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 03.12.2014 року в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду з підстав недослідження судами обставин можливого погашення боржником заборгованості з повернення кредитних коштів в ході виконавчого провадження з виконання рішення суду про їх стягнення на користь банку та правомірності нарахування банком боржнику 3% річних на суму основного боргу та 3 % річних на суму процентів за спірним кредитним договором; також, суд касаційної інстанції зазначив про відсутність в ухвалі попереднього судового засідання від 03.12.2014 року конкретного переліку майна боржника, яким забезпечені кредиторські вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 89 508 755, 30 грн. відповідно до умов договорів іпотеки та застави (том 2, а.с. 119 - 127).

За результатами нового розгляду кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року (суддя Єременко А.В.) визнано грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на загальну суму 311 363 281, 24 грн., з яких 1 218 грн. - перша черга задоволення, 199 076 615, 81 грн. - четверта черга задоволення, 22 776 692, 13 грн. - шоста черга задоволення; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на суму 89 508 755, 30 грн.; визначено та внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про рухоме та нерухоме майно боржника, яке є предметом застави, згідно переліку відповідно до абзацу 3 резолютивної частини цієї ухвали; в решті грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" відмовлено (том 3, а.с. 1 - 9).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2015 року та прийняти нове рішення, обґрунтовуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при затвердженні реєстру вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами ПАТ "ВТБ Банк" на загальну суму 311 363 281, 24 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Науменка І.М., суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.) апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року про визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у даній справі - без змін (том 3, а.с. 90 - 92).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 21.09.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2015 року та прийняти нове рішення, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 256, 257, 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 23, 25, 42, 45 Закону про банкрутство, статей 1, 33 Закону України "Про іпотеку", статті 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник доводить, що судами безпідставно не взято до уваги розміру заборгованості боржника з повернення кредитних коштів, стягненої на користь ПАТ "ВТБ Банк" за рішенням суду від 22.05.2013 року у господарській справі №25/223-10(39/113-09), яке набрало законної сили, оскільки встановлені ним обставини є преюдиційними при розгляді грошових вимог банку, заявлених у дану справу про банкрутство. При цьому, ініціюючий кредитор зазначає про сплив позовної давності за вимогами банку щодо повернення кредитних коштів на суму 11 млн. доларів США на момент його звернення з кредиторськими вимогами до боржника у жовтні 2014 року. Також, скаржник вважає заявленими з пропуском строку позовної давності вимоги банку до боржника в частині стягнення 3% річних за прострочення повернення кредиту за період з 31.01.2009 року по 22.09.2014 року, 3% річних за прострочення плати процентів, що нараховані за період з 01.11.2008 року по 22.09.2014 року, та простроченої заборгованості по сплаті процентів. За твердженням ініціюючого кредитора, суди помилково включили до складу конкурсних вимог ПАТ "ВТБ Банк" пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що надавався у доларах США, та пеню за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, оскільки чинним законодавством не передбачено встановлення Національним банком України облікової ставки для обчислення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, визначеного в іноземній валюті. Також, скаржник вважає грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на суму 89 508 755, 30 грн. такими, що частково забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з чим висновки судів про їх внесення до реєстру вимог кредиторів окремо та погашення в позачерговому порядку за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, є помилковими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 21.09.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "ВТБ Банк" - Супрягу С.О., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частинами 1, 2, 5, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Згідно з частиною 9 статті 45 Закону про банкрутство, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника та вимог, забезпечених заставою майна боржника, визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Забезпечені кредитори також зазначають відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням їх кредиторських вимог. У розпорядника майна існує обов'язок включити до реєстру вимоги до боржника, забезпечені заставою його майна згідно з даними обліку боржника, а також внести до реєстру окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до частини 1 статті 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.10.2014 року шляхом направлення поштового відправлення ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до місцевого господарського суду зі заявою за вих. №7512/1-2 від 09.10.2014 року з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 325 894 541, 11 грн., в якій просило 212 269 519, 81 грн. включити до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення, 24 115 048 грн. - у шосту чергу задоволення, 1 218 грн. судових витрат - у першу чергу задоволення, а 89 508 755, 30 грн. окремо внести до реєстру як вимоги, забезпечені заставою майна боржника (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 2 - 75).

В ході нового розгляду спірних кредиторських вимог судами встановлено обставини подання ПАТ "ВТБ Банк" додаткового уточнення до заяви з грошовими вимогами до боржника за вих. №5648/1-2 від 02.07.2015 року, згідно з яким розмір грошових вимог банку зменшено до 311 363 281, 24 грн., з яких 89 508 755, 30 грн. визначено як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів, 199 076 615, 81 грн. як вимоги четвертої черги задоволення, 22 776 692, 13 грн. як вимоги шостої черги задоволення, а 1 218 грн. витрат на оплату судового збору як вимоги першої черги задоволення (том 2, а.с. 220 - 235).

В обґрунтування кредиторських вимог банк зазначив про прийняття Господарським судом Дніпропетровської області у справі №25/223-10(39/113-09) рішення від 22.05.2013 року, яке набрало законної сили, про стягнення з боржника-позичальника на користь банку-кредитодавця 125 154 501, 63 грн., в тому числі 87 886 700 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 37 241 989, 13 грн. простроченої заборгованості по процентах та 25 812, 50 грн. судових витрат, на виконання якого видано наказ №25/223-10(39/113-09) від 07.06.2013 року (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 54 - 63).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі зазначеного наказу господарського суду постановою органу державної виконавчої служби від 07.10.2013 року відкрито виконавче провадження №40057283, яке закінчено державним виконавцем у зв'язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, про що винесено постанову органу державної виконавчої служби від 24.02.2015 року (том 2, а.с. 158 - 159, 181 - 187).

При цьому, судами встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження №40057283 заборгованість боржника перед ПАТ "ВТБ Банк" з повернення грошових коштів за кредитним договором, що підтверджена рішення суду від 22.05.2013 року у господарській справі №25/223-10(39/113-09), не погашалася.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, станом на 23.09.2014 року (дата порушення провадження у даній справі про банкрутство) банк нарахував боржнику-позичальнику заборгованість за кредитним договором на загальну суму 24 036 060, 14 доларів США (з урахуванням уточнення грошових вимог від 02.07.2015 року), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 13.10.2014 року (дата подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника), становить 311 336 250, 74 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту станом на 23.09.2014 року - на суму 142 481 702 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.08.2014 року по 22.09.2014 року - на суму 1 549 488, 51 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 23.09.2014 року - на суму 115 410 178, 62 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 24.03.2014 року по 22.09.2014 року - на суму 14 650 241, 91 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 26.03.2013 року по 22.09.2014 року - на суму 8 126 450, 22 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту за період з 31.01.2009 року по 22.09.2014 року - на суму 18 803 826, 39 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 01.11.2008 року по 22.09.2014 року - на суму 10 314 363, 09 грн.; також, банк завив, як конкурсні вимоги, судові витрати в розмірі 25 812, 50 грн., стягнені на його користь з боржника за судовим рішенням від 22.05.2013 року у справі №25/223-10(39/113-09) (том 2, а.с. 227 - 234).

Судами встановлено обставини визнання розпорядником майна боржника Венською О.О. кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" на суму 311 363 281, 24 грн. в повному обсязі та включення їх до реєстру вимог кредиторів (том 2, а.с. 219).

Розглянувши заявлені ПАТ "ВТБ Банк" грошові вимоги до боржника в засіданні від 08.07.2015 року, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та підтвердження належними та достатніми доказами, у зв'язку з чим визнав ПАТ "ВТБ Банк" кредитором боржника з грошовими вимогами на загальну суму 311 363 281, 24 грн. та включив їх до реєстру вимог кредиторів у такій черговості задоволення: 1 218 грн. судових витрат у першу чергу, 199 076 615, 81 грн. у четверту чергу, 22 776 692, 13 грн. у шосту чергу, а 89 508 755, 30 грн. окремо вніс до реєстру як вимоги, забезпечені заставою майна боржника.

Доводи ініціюючого кредитора про необхідність встановлення розміру кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк", виходячи із суми заборгованості боржника з повернення кредитних коштів, підтвердженої рішенням суду від 22.05.2013 року у господарській справі №25/223-10(39/113-09), місцевий господарський суд відхилив, як необґрунтовані, оскільки зобов'язання боржника-позичальника перед банком виникло на підставі кредитного договору та не припинилося його належним виконанням в ході виконавчого провадження на момент порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство. Відтак, звертаючись з кредиторськими вимогами до боржника, банк правомірно нарахував проценти за користування кредитними коштами, а також 3% річних та пеню за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, що є складовою частиною основного боргу, заборгованість щодо сплати яких виникла у боржника на момент порушення даної справи про банкрутство ухвалою місцевого господарського суду від 23.09.2014 року.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що нарахування кредитором 3% річних від простроченої суми кредитного зобов'язання та 3% річних від суми процентів за кредитним договором в порядку частини 2 статі 625 ЦК України із одночасним нарахуванням процентів за користування боржником кредитними коштами відповідно до статей 536, 10561 ЦК України є правомірним та узгоджується з висновками Верхового Суду України згідно з Листом від 01.07.2014 року "Аналіз практики застосування статті 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві".

Також, на виконання вимог частини 8 статті 23 Закону про банкрутство та вказівок Вищого господарського суду України відповідно до Постанови від 24.03.2015 року у даній справі місцевий господарський суд визначив в ухвалі від 08.07.2015 року перелік рухомого та нерухомого майна боржника, яке є предметом застави (іпотеки) згідно іпотечного договору від 20.09.2006 року та договору застави від 20.09.2006 року, про що внесено відомості до державного реєстру застав, та забезпечує виконання боржником основного (кредитного) зобов'язання перед ПАТ "ВТБ Банк" (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 28 - 53).

Апеляційний суд, переглядаючи справу в частині кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" в апеляційному порядку, погодився з висновками суду першої інстанції за змістом оскаржуваної ухвали та не знайшов правових підстав для її зміни чи скасування.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій за результатами розгляду кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Вікторія" на загальну суму 311 363 281, 24 грн. та зазначає, що рішення суду про стягнення з боржника на користь банку певної грошової суми на виконання кредитного договору (зокрема, про його дострокове виконання) не припиняє кредитного зобов'язання і не виключає стягнення процентів, пені та інших штрафних санкцій, до повного розрахунку за цим договором, тобто його виконання, проведеного належним чином.

Така правова позиція з узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до Ухвали від 18.05.2011 року у справі №6-27640св08 та його Узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин від 01.12.2011 року.

Доводи ініціюючого кредитора за змістом касаційної скарги про те, що судами безпідставно включено до складу конкурсних вимог ПАТ "ВТБ Банк" пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що надавався у доларах США, та пеню за несвоєчасну сплату процентів за кредитом з посиланням на відсутність в чинному законодавстві України положень про встановлення Національним банком України облікової ставки для обчислення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, визначеного в іноземній валюті, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє як такі, що спростовуються за змістом пункту 4.2. договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/385к від 20.09.2006 року про обов'язок боржника-позичальника у разі прострочення строків сплати процентів, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пунктами 1.1., 2.11.3., 3.2.7., 4.4., 4.6., 5.4. цього договору, сплатити банку-кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діяла у період невиконання зобов'язання за цим договором, що відповідає принципу свободи цивільно-правового договору в розумінні статті 627 ЦК України (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 18 - 27).

Доводи скаржника про пропуск ПАТ "ВТБ Банк" строків позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення з боржника простроченої заборгованості за кредитом на суму 11 млн. доларів США, також 3% річних від простроченої суми основного боргу за період з 31.01.2009 року по 22.09.2014 року та 3% річних, нарахованих на суму процентів за кредитним договором за період з 01.11.2008 року по 22.09.2014 року, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими та зазначає, що на виконання вимог частин 2, 3 статті 267 ЦК України суди попередніх інстанцій прийняли до розгляду заяву ПАТ "ВТБ Банк" з грошовими вимогами до боржника та за результатами її розгляду по суті визнали банк кредитором у даній справі про банкрутство з вимогами на загальну суму 311 363 281, 24 грн., зважаючи на обставини незаявлення боржником про застосування наслідків спливу позовної давності за спірними вимогами ПАТ "ВТБ Банк" за період до 22.09.2011 року (в межах трьох років до моменту порушення провадження у справі) та визнання спірних вимог боржником в цілому.

Також, колегія суддів касаційного суду відхиляє, як необґрунтовані, доводи скаржника про часткове забезпечення грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" на суму 89 508 755, 30 грн. заставою майна боржника з огляду на встановлені судами обставини укладення між банком та боржником іпотечного договору від 20.09.2006 року та договору застави від 20.09.2006 року, за умовами пунктів 2.3., 1.3. яких загальна заставна вартість рухомого та нерухомого майна боржника, що перебуває під обтяженням банку, відповідає розміру заявлених банком у дану справу про банкрутство кредиторських вимог з визначенням їх правової природи як таких, що забезпечені заставою майна боржника (том грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №904/6827/14, а.с. 28 - 47).

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Вікторія" прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року у справі №904/6827/14 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.М. Коваленко

С.В. Куровський